Цим танцем колектив розпочинає свої виступи.
Учасники в українських костюмах з хлібом–сіллю на рушнику ніби вітають присутніх у залі і гостинно запрошують у мандрівку по квітучій Україні.
Хліб завжди був мірилом духовних, моральних і матеріальних цінностей. Він завжди є священним.
“Образу хліба вклонімося!”
Tанцюристи вклоняються присутнім в залі, символічно, вклоняються хлібові, аби одвічно був він на нашому столі.
В цьому ритуалі - побажання добра, миру, рабості й достатку всім присутнім. Під час виносу хліба в залі лунають оплески, якими глядачі виражають свою повагу до хліба.
Далі йде танець побудований на матеріалі характерному для центральних регіонів України. Фінальна частина танцю співзвучна початку. Але тут, щоб підкреслити щедрість, доброту і доброзичливість, що здавна притаманні українському народові, дівчата рушниками, ніби встеляють доріжку, по якій виносять хліб свіжий та святий – символ нашої духовності.